Ферма на Тернопільщині для стабільних надоїв обирає виключно голштинських корів

Сувора дисципліна в годівлі, цілодобова робота доїльного залу та ставка на високопродуктивних голштинів — саме так працює молочний комплекс компанії «Агропродсервіс» у селі Денисів на Тернопільщині. 

Попри те, що на інших майданчиках холдингу випробовують джерсейську породу, у Денисові залишаються вірними голштинам.

Про це розповів керуючий молочно-товарною фермою Агропродсервіс Іван Михайлишин  під час Агроекспедиції Молоко 2026, яку проводить команда Latifundist Media за підтримки «КВС-УКРАЇНА» та Credit Agricole Bank. 

Ферму в Денисові заснували у 2021 році. Майже все поголів'я завозили з європейських розплідників Чехії, Словаччини та Угорщини. Сьогодні тут утримують 2 000 голів голштинської породи, з яких 1 650 — це дійне стадо. Загалом по всіх підрозділах агрохолдингу поголів'я ВРХ сягає 18 тисяч.

«Технологічно наша ферма побудована саме під голштинську породу — від розмірів стійлових місць до параметрів доїльного залу. Перебудовувати комплекс немає сенсу, для інших порід простіше звести окремий об'єкт», — пояснює керівник Іван Михайлишин.

Зараз доїльний зал паралельного типу працює беззупинно — у три зміни, цілодобово. Ставка на іноземну селекцію дозволила фермі увійти до престижного «клубу 40+» (понад 40 літрів молока на корову на добу). Підхід до продуктивності тут прагматичний:

• Поріг рентабельності: Надій у 30 літрів на добу для господарства вважається вже нерентабельним.
• Планова выбраковка: Вона становить 27–30% (близько 40 голів на місяць). Першочергово вибраковують корів із надоями нижче 12–15 літрів. При цьому частину таких тварин не відправляють на забій, а продають меншим домогосподарствам та фермам.
• Економія на раціоні: Залишки корму не прибирають, поки стадо не з'їсть усе до кінця. А малопродуктивних корів перед запуском переводять на дешевий раціон без комбікормів.

Господарство самостійно виготовляє комбікорми з власного зерна. Базовий раціон складається з кукурудзяного силосу та сінажу. Окрім цього, вже другий рік поспіль ферма засіває суданську траву — вона показала значно кращі результати за жирністю молока, ніж люцерна чи класичні трави.

Не залишають поза увагою й переробку відходів: рідку фракцію гною з лагун перекачують на поля на відстань до 10 км. У найближчих планах — запуск сепарації гною для використання сухої фракції як відновлюваної підстилки для корів.

Стратегічна мета «Агропродсервісу» — запуск власної переробки молока на сир. Отримання необхідного євросертифіката відкриє компанії шхід на висококонкурентні ринки Європейського Союзу, підтверджуючи якість тернопільського молока на міжнародному рівні.