На Київщині грибна ферма завдяки генераторам відновила роботу

Родина Ільчуків з Фастівського району Київщини, вирощує «Яблунівські печериці» понад 20 років. До війни на місяць вирощували 120 тонн грибів.  

Генератор, куплений у 2009 році, знадобився на грибному виробництві зараз, оскільки гриби потребують постійної вологості, підтримки температури повітря. У часи, коли немає електрики, генератор виручає.

Про це пише Проєкт USAID «Економічна підтримка України».

Війна для Яблунівських печериць почалася 24 лютого. Усі 35 працівників роз’їхалися до своїх рідних. Але гриби у теплицях виросли і їх треба було збирати. Щоб гриби не зіпсувались, власниця ферми почала роздавати сусідам, знайомим, згодом долучила мережі ресторанів, де почали готувати волонтерські обіди.

«Але у нас були тонни грибів, їх треба було збирати, інакше вони б пропали. Я вирішила, що буду роздавати безкоштовно. Поступово ми долучили громади інших сіл, рестораторів, які годували тероборону обідами. Я відгукнулася на пропозицію покликати волонтерів на збір грибів. Ми не платили людям, але вони щодня приходили до наших теплиць на збір врожаю, я дуже вдячна їм за це», — розповідає власниця родинного бізнесу Наталія Ільчук.

До середини квітня 2022 родина Ільчуків безкоштовно віддала ресторанам та волонтерським організаціям 63 тонни грибів. Згодом вже закладали нову партію грибів, але значно меншого об’єму. Потужності зменшили втричі — до 40 тонн на місяць. 

З літа Наталія Ільчук співпрацює з місцевими виробниками супів для ЗСУ, безкоштовно надаючи гриби для цього.

«Наша волонтерська складова продовжується і зараз. Щомісяця ми надаємо для організації «Страви переможців» 200 кг грибів, з них виробники роблять сухі супи та борщі для потреб ЗСУ», — каже жінка.

Зараз ферма поступово відновлює роботу, до неї приїжджають волонтери з інших країн, щоб дізнатися, як ферма пережила найважчі часи і не лише змогла відновити роботу, а й допомагає іншим людям.

З весни «Яблунівські печериці» планують запрошувати гостей на своє виробництво — зібрати гриби, поласувати юшкою, підтримати одне одного у важкі часи під час війни.