Аграріям розповіли про переваги, ризики та оптимальні строки сівби озимого гороху

Усі більше українських аграріїв звертають увагу на озимий (зимуючий) горох. Головні переваги цієї культури — раніше дозрівання (на 10–20 діб раніше за ярий) та раціональне використання зимово-весняної вологи. Крім того, він завчасно звільняє площі під сівбу наступних культур, зокрема озимої пшениці.

Та вирощування озимого гороху пов'язане з високим ризиком вимерзання, тому критично важливо правильно розрахувати строки сівби.

Про це розповів Павло Маменко, к.б.н., головний спеціаліст з живлення і захисту рослин ТОВ «Санагро Україна» спеціально для Superagronom.com 

Морозостійкість культури є обмеженою:

• Без снігу: надземна частина рослин може загинути вже при −8…−12 °C.
• Під сніговим покривом (5–15 см): окремі сорти здатні витримувати заморозки до −18…−22 °C.

Ключ до успішної перезимівлі — стан рослини на момент настання стійких холодів. Ідеальний варіант — компактна рослина заввишки до 10 см у фазі 4–5 справжніх листків, із розвиненою кореневою системою та вузлами відновлення, захищеними ґрунтом. Для формування такої фази потрібно близько 25–40 діб осінньої вегетації.

• Слабкі рослини (1–2 листки) не встигають пройти загартування і гинуть.
• Перерослі рослини гірше переносять морози та навесні частіше уражуються кореневими гнилями (зокрема фузаріозом).

Найвищу доцільність вирощування озимого гороху демонструє Південний Степ (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області та південь Дніпропетровщини).

• Південні області: Оптимальний період сівби — II декада жовтня — I декада листопада (базово близько 15 жовтня). У теплі роки вереснева сівба створює суттєві ризики переростання.
• Центральні області: Оптимальне вікно — III декада вересня — II декада жовтня. За тривалої теплої осені строки доцільно зміщувати ближче до 15–25 жовтня.

Експерти наголошують: орієнтуватися варто не на календарні дати, а на прогноз припинення вегетації у конкретному регіоні.