Експерти пояснили механізм роботи сервісу єБджільництво

В лютому 2025 року розпочав роботу сервіс єБджільництво. Він містить настанови для аграріїв з використання інструментів попередження застосування засобів захисту рослин та інформації щодо ділянок бджолозапилення.

Про переваги сервісу для аграріїв та бджолярів говорили під час вебінару, що проводили експерти Всеукраїнського конгресу фермерів.

‍Завдяки системі аграрії отримають можливість:

• Вести журнал обробки земельних ділянок засобами захисту рослин (ЗЗР);
• Подати заявку на пошук пасічника для розміщення пасіки;
• Обрати пасічника із списку тих, хто запропонував свої послуги;
• Обрати період для запланованої обробки ЗЗР;
• Обрати ЗЗР із реєстру;
• Обрати земельні ділянки, які плануються обробляти;
• Інформувати органи місцевого самоврядування, на землях яких запланована обробка ЗЗР; 
• Інформувати пасічників, пасіка яких розміщена в радіусі 8 кілометрів поруч з оброблюваними ділянками;
• Зробити автоматичний розрахунок рекомендованої кількості бджолиних сімей на площу ділянок засіяних обраним типом культури.

‍Зі свого боку, бджолярі отримають можливість:

• Встановити геопозиції пасіки;
•  Інтегрувати ДАР із реєстром пасічників;
• Надіслати відгук пасічника на заявки від аграріїв;
• Подати заявку на пошук аграріїв які потребують запилення;
• Обрати тип вирощуваної культури;
• Обрати земельні ділянки, на яких вирощується культура.

‍«Електронним сервісом може користуватись кожен пасічник і кожен фермер, аграрний виробник. Усі вони бачитимуть одне одного, чітко розумітимуть, на яких полях, коли і що вирощується, коли і які засоби захисту рослин вносяться. Відповідно, можна завчасно убезпечити бджіл від шкідливого впливу цих засобів. Також тут можна знайти необхідних пасічників, фермерів і навпаки, для того, щоб взаємодіяти. Тому це однозначний інструмент, який допомагає розвиватися», – сказав Тарас Висоцький.

Також Тарас Висоцький переконаний, використання цього безкоштовного сервісу від держави матиме позитивний ефект на роботу фермерів: вони отримають більшу врожайність, краще запилення культур і, відповідно, кращі економічні показники, кращу комунікацію між пасічниками та фермерами.

Як зауважила начальник Управління розвитку цифрових трансформацій в аграрному секторі економіки Інна Драниця, дана система повністю інтегрується з іншими системами такими, як Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, Реєстр паспортів пасік, системою «Трембіта», а також взаємодіє з ОМС через підключення сервісів розсилки повідомлень, адже за нормативно-правовою базою, працівник має проінформувати про обробку своєї земельної ділянки не тільки пасічника, а й органи місцевого самоврядування.