На Сумщині під обстрілами росіян працює лавандова фотозона

Жителька Сумщини Світлана Ганночка — фотографка і власниця лавандового бізнесу. Ділянку в селі Угроїди, що за 10 км від кордону з росією, підприємиця засадила лавандою.
Після початку вторгнення росії в Україну, Світлана не покинула запашної лаванди та рідні місця. Її бізнес продовжує жити.

Про це розповідає ШоТам.

Попри невизначену ситуацію, бізнес не стоїть на місці, Світлана вже має ідеї нових виробів. Наприклад, хоче створити лінійку для дітей — подушки-сплюшки із заспокійливою лавандою.

Окрім традиційної лавандової олії, у крамничці можна придбати мило з лаванди, яке вона варить, свічки. В сезон пробували готувати ще й морозиво з лаванди. У сусідів брали молоко, робили вершки — тож ласощі повністю натуральні.

«Поле лаванди перш за все задумувалося як нова цікава локація на Сумщині для фото. Перші саджанці з’явилися восени 2018 року, а вже у 2019 році — поле. Зараз наше поле має близько 20 соток. З самого початку було трішки менше, але додався ще шматок землі, наприклад, під розсаду і букети», — розповіла Cвітлана Ганночка. 

Також жінка розповіла, що вирощує 11 сортів лаванди і 8 лавандину. Лаванда — це дівчинка, а лавандин — хлопчик. Лавандин не розмножується насінням. У нього насиченіший запах, хоч олія не така цінна, але її більше.

«Найперше, що ми з лаванди робимо — олію та гідролат. Виготовляємо різні варіанти саше: мішечки з органзи, конопляні валики з лавандою і подушки з лавандою та гречаною лузгою. А ще іграшки — ляльки, котики, сови»,  — додала Світлана.

Цьогоріч ситуація теж непроста — адже їх можуть виселити. П’ятикілометрову зону перед ними уже евакуювали, вони на черзі. Проте лавандове поле все ще працює. 

«Ми з сім’єю живемо в Сумах, а як почалася повномасштабна війна, переїхали до батьків в Угроїди — за 10 км від кордону з росією. Саме тут наше лавандове поле», — розповіла Світлана.

Зараз родина Світлани перед вибором, що робити далі, як бути з бізнесом. Є варіант все покинути і поїхати, але його навіть не розглядають. Зараз шукають ділянку ближче до Сум, хай навіть невеличку — але щоб не втратити все, над чим Світлана працювала. 

Також є задуми щодо домашнього текстилю, можливо з тематичною вишивкою.