Кабмін ініціює зміну кримінальних покарань та штрафів за шкоду довкіллю

Кабінет Міністрів України розробив та подав на розгляд парламенту масштабний законопроєкт, що реформує систему кримінальної відповідальності за порушення екологічного законодавства. 

У випадках, коли халатність призвела до загибелі людей або надзвичайної екологічної ситуації, винним загрожуватиме від 5 до 10 років тюрми.

Про це йдеться в проєкті закону №15327, передає Zemliak.com.

Головна мета урядової ініціативи — посилити фінансову відповідальність бізнесу та посадовців за створення екологічних загроз, водночас скоригувавши кримінальні рамки для різних ступенів тяжкості злочинів.

Законопроєкт пропонує оновити покарання за недотримання екологічної безпеки під час проєктування, будівництва, реконструкції, експлуатації або ліквідації підприємств та інших об'єктів (якщо це створило небезпеку для людей чи природи):

• Нове покарання: штраф від 17 000 до 51 000 грн (1 000–3 000 неоподатковуваних мінімумів) або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років (із можливим позбавленням права обіймати певні посади до 3 років).
• Як є зараз: діюче законодавство безальтернативно передбачає суворіше ув'язнення — від 5 до 10 років.

Якщо такі порушення вчинені повторно, групою осіб або завдали істотної шкоди, штраф зросте від 102 000 до 170 000 грн, а строк за ґратами становитиме від 4 до 7 років.

Відповідно до приміток у документі, для кваліфікації кримінальної шкоди НМДГ прив'язаний до податкової соціальної пільги (50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який у 2026 році становить 3 028 грн).

Таким чином, для обрахунку збитків 1 НМДГ дорівнює 1 514 грн. Оскільки «істотною шкодою» вважається сума, що у 100 і більше разів перевищує цей мінімум, кримінальна відповідальність за замовчуванням наставатиме за завдані збитки на суму від 151 401 гривні.

Читайте також: Кабмін схвалив кримінальну відповідальність за екологічні порушення

Кабмін окремо пропонує криміналізувати бездіяльність на забруднених територіях. Якщо особа, яка зобов'язана провести дезактивацію чи інші відновлювальні заходи після екологічної НП, ухиляється від цього:

• Штраф складе від 17 000 до 68 000 грн або ув'язнення від 3 до 5 років. За повторний саботаж — штраф від 102 000 до 170 000 грн або тюрма від 4 до 7 років.

Таку ж шкалу фінансових та кримінальних покарань (штраф від 17 до 68 тис. грн або 3–5 років за ґратами) пропонують запровадити за безпосереднє псування, забруднення або засмічення земель відходами чи токсичними матеріалами, що загрожують здоров'ю населення.

Значно жорсткішими стануть фінансові стягнення за порушення правил охорони водних об’єктів, що призвели до забруднення підземних та поверхневих вод, водоносних горизонтів або лікувальних та питних джерел.

За створення водно-екологічної небезпеки уряд пропонує карати:

• Штрафом від 34 000 до 85 000 гривень;
• Або позбавленням волі на строк від 3 до 5 років із забороною ведення певної діяльності на строк до 3 років.

Наразі законопроєкт готується до розгляду у профільних комітетах Верховної Ради України, де народні депутати детально вивчать запропоновані урядом зміни.