Науковці шукають варіанти відновлення функціонування Каховського водосховища

Нині Херсонщина потерпає через нестачу грунтових вод та позбавлена можливості повноцінно використовувати зрошення полів. Науковці працюють над варіантами з відновлення постачання як питної води, так і для використання у сільському господарстві.

Про це ідеться у дослідженні фахівців Херсонського державного аграрно-економічного університету (Україна) в Проєкті «Дослідження наслідків руйнації Каховської дамби та осушення водосховища для населення України» ексклюзивно для Superagronom.com. 

«Для покриття питних і санітарно-гігієнічних потреб та зрошення для південних регіонах України необхідно на рік більше 500 млн куб. м прісної води, зокрема для допоміжної діяльності рослинництва необхідно додатково 700 млн м3 води», — ідеться у дослідженні. 

Після осушення Каховського водосховища дослідниками висловлювалися різні думки щодо можливого покриття водного дефіциту Півдня України загальним об’ємом більше 1200 млн куб. м прісної води на рік:

• Перше бачення вчених ґрунтувалось на можливості покриття дефіциту води за рахунок резервів Дніпровського водосховища, яке розташоване найближче до територій водозабезпечення колишнім Каховськими водосховищем. 

«Але за гідрологічними дослідженнями визначено, що резерви Дніпровського водосховища не задовольнить ці потреби повною мірою, виникнуть нові екологічну проблеми і дефіцит води для водокористувачів регіону Дніпровського водосховища. Зокрема, споживання наднормових обсягів води з Дніпровського водосховища призведе до порушення водності, погіршення гідрологічного режиму і екологічної стійкості водних екосистем в нижній течії річки Дніпро», — кажуть науковці.

• Друге бачення вчених ґрунтувалося на можливості забору води безпосередньо з русла річки Дніпро, яке проходить через долину осушеного Каховського водосховища. 

«За нашими дослідженнями це забезпечити неможливо. У маловодні роки водозабір з природного русла Дніпра не забезпечить навіть мінімального необхідного рівня водоспоживання покриття дефіциту води на Півдні України у літньо-осінній період. У роки із середньою водністю водозабезпечення річки не може покрити середній і максимальний рівень потреби місцевого населення у воді. У багатоводний період за умови максимального рівня водоспоживання води населенням, рівень забезпечення водою із річки Дніпро забезпечить лише 40-50% потреби»,  — зауважили науковці.

• Третє бачення ґрунтувалося на можливості створення мережі свердловин на Півдні України для водозабору підземних вод. За нашими дослідженнями понаднормове використання стратегічно важливих запасів підземних вод для покриття дефіциту водоспоживання призведе до прискореного їх виснаження, заміщення прісноводних горизонтів солоними підпірними морськими водами Чорного і Азовського морів, що спричинить нову хвилю дефіциту води, стане причиною ущільнення, деградації та засолення ґрунтів.
• Четверте бачення вчених ґрунтується на можливості опріснення та споживання солоних вод з Чорного та Азовського морів. Застосування цієї технології є економічно невигідною, енерговитратною і не спроможне задовольнити потреби у прісній воді. 
• П’яте бачення вчених ґрунтується на можливості застосування каналізаційно-поверхневих стоків міста Херсон, які потрапляють до акваторії р. Дніпро в обсязі 20,5 млн. куб м, в тому числі каналізаційних стоків 18,0 млн. куб. м, поверхневих — 2,5 млн. куб.м (об’єми скидів до 2022 року). 

«Нами розраховано і запропоновано рекомендації щодо можливості використання цих вод для потреб зрошення. Відповідно до якісної оцінки каналізаційних стоків за агрономічними критеріями визначено, що вода придатна для зрошення за умов попереднього покращення. Відповідно до щорічних обсягів каналізаційно-поверхневих стоків м. Херсон, повторне їх використання може забезпечити зрошення міських та приміських земель для вирощування сільськогосподарських культур на площі 9,5 тис га», — додали дослідники. 

Вжиття запропонованих заходів знизить негативний вплив каналізаційно-поверхневих стоків на гідроекосистему Нижнього Дніпра та забезпечить отримання врожаїв сільськогосподарських культур на зрошуваних землях за рахунок повторного використання каналізаційно-поверхневих вод. 

Тому, повноцінне відновлення зрошення та водопостачання може бути за умови відновлення Каховського водосховища. Для цього пропонують відокремити дамбою верхньої мілководної частини, що займала 725 кв. км, це становить 34% території водосховища. Канал забезпечить підтримку необхідного рівня вологи у спекотні сезони року для збереження та розвитку рослинної біомаси. Також канал стане важливим додатковим джерелом постачання води для задоволення санітарно-побутових потреб місцевого населення.