Громади більш активно почали розробляти програми комплексного відновлення — Шуляк

Протягом весни поточного року кількість територіальних громад, які почали розробляти програми комплексного відновлення (ПКВ), зросла більш ніж на третину. Станом на початок березня до розробки ПКВ були долучені 151 громада, а на початку червня — уже 200, пише РБК-Україна.

Про це повідомила Олена Шуляк, голова комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голова партії «Слуга народу».

Таку активізацію пояснюють уже готовими проєктами щодо створення програми комплексного відновлення, на які інші громади можуть спиратися. Також отриманням міжнародного фінансування проєктів з відновлення тими громадами, які здійснили максимально якісне планування.

«Наразі українські територіальні громади все більше включаються у створення ПКВ, оскільки розуміють, що повноцінне відновлення можливе тільки за умови його якісного планування. У перспективі, це дає їх можливість отримати міжнародне фінансування — у рамках Першого компоненту плану Ukraine Facility на потреби відбудови та відновлення передбачено 1 млрд євро. Ці кошти розподілятимуться відповідно до пріоритетів, визначених громадами в рамках децентралізаційної реформи», —  пояснила Шуляк.

Парламентар також зауважила, що практичний досвід громад у розробці програм комплексного відновлення буде надзвичайно корисним іншим громадам, які все ще у процесі створення ПКВ. Наразі готові кейси вже є, зокрема, у громадах Київщини і Полтавщини, тож їх закликають ділитися цим досвідом.

Ще один з факторів на користь наявності ПКВ — розробка нової містобудівної документації. 

Якісна програма комплексного відновлення може лягти в її основу. Згідно з законом, з 1 січня 2025 року таку документацію зобовʼязана представити кожна українська територіальна громадам. Тому громади, які ще не приступили до створення ПКВ і, відповідно, містобудівної документації, мають не зволікати з цим.

На користь створення якісної містобудівної документації говорить, зокрема, негативний досвід Полтавщини. На її території місцева влада вирішила створити індустріальний парк, але зʼясувалося, що без містобудівної документації його неможливо зареєструвати.

Втім, у випадку Полтавщини є і позитивний приклад: при створенні ПКВ місцева влада досить глибоко проаналізувала стан фонду соціального житла, а висновки такого аналізу знадобляться при реалізації положень нової житлової політики, тож цей аспект громадам теж важливо враховувати і пропрацьовувати.

«Ще один надважливий аспект, який потрібно враховувати при створенні ПКВ — кількість зруйнованих і пошкоджених в результаті війни обʼєктів. Дані про них потрібно вносити у Реєстр пошкодженого і зруйнованого майна, який у майбутньому стане основою для визначення розмірів репарацій від росії», — резюмувала Шуляк.