Доглянуте зерносховище забезпечить довге зберігання зерна — експерти

Зерносховища, токи, прискладську територію, збиральні і очисні машини та інвентар утримують в чистоті, інакше існує загроза появи та розмноження шкідників врожаю. Також поблизу зерносховищ не можна розміщувати скирт соломи, полови, сіна. Зерносховища повинні бути сухими, побіленими, з доброю вентиляцією, без щілин, на очищену поверхню підпілля насипають свіжогашене вапно шаром 1-2 см, зазначають експерти Superagronom.com. 

«Зерно і зернопродукти пошкоджуються багатьма видами кліщів, комах, птахів і гризунів. В Україні поширено 116 видів комірних шкідників. Серед них кліщів — 34%, комах — 60 (жуків — 51, метеликів — 9), мишоподібних гризунів — 6%. Потенційну загрозу можуть становити також карантинні шкідники, які проникають на територію нашої країни», — зазначили експерти. 

Найпоширенішими та найбільш небезпечними шкідниками зерна та зернової продукції є: 

• великий та малий хрущаки
• комірний і рисовий довгоносики
• гороховий і квасолевий зерноїди
• зерновий точильник
• рудий борошноїд
• зернова міль
• борошняний кліщ
• мишоподібні гризуни.

Мишоподібні гризуни, окрім безпосереднього поїдання зерна, руйнують споруди приміщень, обладнання. Крім того, вони є потенційними переносниками збудників хвороб людей і тварин (туляремії, енцефаліту, чуми, холери, ящуру), здатних викликати епідемії.

«Маючи високу потенційну здатність до розмноження, комірні комахи за тривалого зберігання зернопродуктів і сприятливих для їхнього розвитку умов можуть накопичитись у значній кількості»,  — зауважили фахівці. 

Важливими попереджувальними (санітарно-профілактичними) заходами вважаються:

• Доведення до відповідних технічних і санітарних вимог зерносховищ для тривалого зберігання зерна й продуктів з нього
• Відходи від очищення зерна необхідно знезаражувати і використовувати на корм худобі (після погодження з ветеринарним лікарем). Сміття і відходи, які не мають господарського значення, спалюють або закопують в яму на глибину 1 м тощо
• Збирання врожаю за оптимальної вологості, ретельне очищення зерна від рослинних (насіння бур’янів) та інших домішок, сортування й просушування зерна до вологості 13%, а при підготовці до тривалого зберігання — на 1-1,5% нижче
• зберігання зерна нового врожаю окремо від минулорічного, насіннєвого — від продовольчого й фуражного
• підтримання в сховищах температури і вологості відповідно до технологічних вимог, інструкцій, пори року
• дотримання карантинних заходів під час роботи в кількох складських приміщеннях;  використання спеціального обладнання та засобів для роботи в зерносховищах (скребки, килимки, віники, трапи для переходу по зерну)
• виявлення осередків шкідників, які потрібно першочергово знищувати за допомогою феромонних чи клейових пасток

Ефективність і своєчасність усіх методів боротьби з шкідниками зернових запасів значною мірою залежить від контролю за рівнем зараження. Інтервал перевірки встановлюють, виходячи з температури і вологості зерна, його призначення.