14:00 Досвід

Автор знаменитого часнику Любаша відновлює виробництво на Хмельниччині

Сорт часнику «Любаша», який знають і вирощують на п'яти континентах — від Європи до Японії та Бразилії — повертається на український ринок. Його творець, відомий український селекціонер Іван Захаренко, після втрати дому через окупацію зміг відновити промислове вирощування сорту на Хмельниччині.

Врятувало Івана Захаренка те, що до окупації він продавав фермерам базові рослини. Після евакуації колеги запросили його на плантацію «Любаші» на Золотоніщині. Селекціонер відібрав там найкращі головки для репродукції та почав справу заново. 

Про це в ексклюзивному коментарі для Kurkul.com розповів особисто Іван Захаренко.

Ще у 2002 році Іван Захаренко вивів сорт «Любаша» на Запоріжжі, знайшовши одну перспективну головку, яка не була схожа на жоден відомий сорт. Протягом 20 років його родина розбудовувала потужне господарство у Молочанську (Пологівський район). Проте на третій день повномасштабного вторгнення місто опинилося в окупації, а ворожі окопи пролягли безпосередньо через часникові поля селекціонера.

Тікаючи від війни у квітні 2022 року, родина Захаренків залишила все майно, але змогла вивезти тільки документи на сорт «Любаша». 

«Пройшовши складний шлях евакуації через Житомирщину, родина врешті обґрунтувалася на Хмельниччині, у селищі Віньківці. Попри фінансову скруту, бізнес відбудовували з нуля, щороку нарощуючи обсяги насаджень», — розповів селекціонер.

Головною проблемою часникового ринку України Іван Захаренко називає засилля підробок. Популярність «Любаші» призвела до того, що під цим брендом масово продають звичайний продовольчий часник невідомого походження.

«90% часнику на ринку, який задекларований як сорт Любаша, — це підробки. Реально чистосортного матеріалу не більше 10%. Багато великих інвестиційних проєктів в Україні купували псевдо-Любашу й прогоріли, бо без належної селекційної репродукції культура вироджується», — наголошує автор сорту.

Цього року на Хмельниччині господарство вперше отримає базову сертифіковану рослину першої генерації (РР1).

Попит на справжню, генетично чисту «Любашу» залишається колосальним. Весь майбутній невеликий обсяг першої репродукції вже зарезервований постійними партнерами. Серед них — великий європейський покупець, який принципово три роки не купував насіння в інших виробників, чекаючи на відновлення справи Захаренка.

Якщо поточний сезон виправдає сподівання селекціонера, уже наступного року Хмельниччина дасть ринку реальний промисловий обсяг супереліти. Це дозволить вітчизняним аграріям купувати оригінальний посадковий матеріал високої врожайності та повернути українському часнику колишню славу на світовій арені.

Шкідник, геть!