Фермерам пояснили про поширені помилки під час подачі заявки на грант

Гранти стали важливим інструментом для розвитку малого та середнього фермерства. Це безповоротна фінансова допомога, яку можна використати на техніку, насіння, переробне обладнання, навчання тощо.

Важливо знати, як правильно подавати заявки, щоб вони в подальшому стали успішними.

Найбільш поширена помилка — заявники неуважно читають умови та вказують те, що грантодавці не розглядають як перспективу.

Про це розповіла бізнес-тренерка, фасилітаторка стратегічних сесій, коуч керівників Юлія Татенко під час вебінару для фермерів на тему «Можливості Дія.Бізнес для фермерів і підприємців», який  Всеукраїнський конгрес фермерів проводить в межах Програми консультаційної підтримки фермерів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS.

Топ помилок при подачі грантових заявок фермерами:

1.     Заявники не читають уважно умови конкурсу:

• подаються ті, хто не підпадає під вимоги;
• не прикріплюють потрібні документи;
• не враховують обов’язкове співфінансування (наприклад, 30%).

Як уникнути: уважно прочитати повний опис програми. Звернути увагу: хто може подаватися, які документи потрібні, які витрати дозволені.

2.     Загальні або розмиті цілі:

• «Ми хочемо розвивати бізнес» — звучить добре, але не конкретно;
• «Закупити обладнання» — не пояснено, як це вплине на розвиток.

 Як уникнути: формулювати SMART-цілі (конкретно, вимірно, з термінами). Наприклад: «Купити зерносушарку, щоб збільшити обсяги зберігання на 20% і зменшити втрати на 15% до кінця сезону».

3.     Погано складений або нереалістичний бюджет:

• не пораховані всі витрати (наприклад, доставка, монтаж);
• вказано занадто загальні назви («обладнання – 500 000 грн»);
• завищені або сумнівні ціни.

Як уникнути: додати прайс або комерційну пропозицію. Писати деталізовано: що, скільки одиниць, по якій ціні.

4.     Відсутність стратегії/плану використання гранту:

• не зрозуміло, як саме кошти вплинуть на зростання бізнесу;
• немає плану реалізації: хто, коли, як буде виконувати проєкт.

Як уникнути: додати короткий план: по етапах, з термінами. Пояснити, що зміниться у вашому бізнесі/фермі.

5.     Недостатня підготовка документів / невчасна подача:

• не вистачає копій, підписів, печаток;
• завантажено не ті файли;
• подано заявку в останній день — сервер «падає», дедлайн пропущено.

Як уникнути: готувати пакет документів заздалегідь. Завантажити — за добу до дедлайну. Зробити чек-лист із переліком файлів.

6.     Відсутність соціального / економічного впливу:

• фокус лише на собі: «мені треба техніка», а не «ми створимо робочі місця»;
• немає обґрунтування для громади, екології, нових клієнтів.

Як уникнути: пояснити, як проєкт принесе користь — не лише вам. Наприклад:
«Ми створимо 3 нових робочих місця для жінок у селі. Будемо переробляти локальну продукцію замість вивозити сировину».

7.     Погана мова / оформлення заявки:

• заявки написані мовою «для себе», без структури, з помилками;
• багато загальних слів, мало конкретики.

Як уникнути: пишсати простою і зрозумілою мовою. Ділити текст на абзаци. Попросити когось прочитати й дати фідбек перед подачею.

8.     Відсутній або нечіткий розрахунок точки беззбитковості:

• не розраховано, скільки треба заробити, щоб “вийти в нуль”;
• немає прогнозу виручки, витрат, маржі;
• надто оптимістичні очікування без обґрунтування.

Як подати правильно:

• показати розрахунок: скільки одиниць товару/послуг потрібно продати і за який час;
• обґрунтувати логіку цифр — на чому базується прогноз;
• додати таблицю/графік, якщо дозволяє формат заявки.

Порада: навіть якщо грант не вимагає фінансової моделі — краще її зробити, бо експерт бачить вашу обізнаність і ризики.

9.     Недопрацьований план просування і залучення клієнтів:

• «Будемо продавати через інтернет» — це не стратегія;
• відсутній опис цільової аудиторії: хто саме купить і чому;
• немає бюджету на маркетинг, каналів просування.

Як посилити заявку:

• описати чітко: хто клієнти, як ви їх знайдете, чим зацікавите;
• перерахувати канали: соціальні мережі, ринки, дистриб’ютори, ярмарки, партнерства;
• якщо є — додати приклади попередніх продажів або тестування ідеї.

10.  Нереалістичні зобов’язання: робочі місця, податки, ефект. Заявники обіцяють надто багато, щоб «сподобатися»:

• створити 20 робочих місць;
• сплатити 8 млн грн податків за 3 роки;
• потроїти виробництво.
• але потім не можуть виконати — бо не врахували податкове навантаження, кадрові витрати, ринок.

Наслідки:

• втрати довіри донора;
• штрафні санкції або вимога повернення частини коштів;
• неможливість подаватися повторно.

Як уникнути:

• Завжди рахувати, скільки реально коштує кожне нове робоче місце (зарплата + податки + адаптація).
• Пропонувати те, що справді можна забезпечити (навіть 1–2 робочих місця можуть бути цінними).
• Порахувати очікуване податкове навантаження — ПДФО, ЄСВ, податки на прибуток — і не обіцяти більше, ніж дозволяє фінмодель.
• Якщо просити 8 млн — то показати, як ці кошти повернуться державі/громаді. Але не перебільшувати.

Наостанок експерти зауважили, великі суми — це велика відповідальність. Донори дивляться не тільки на потенціал, а й на здатність керувати ризиками.