В селі Велика Добронь місцеві жителі заробляють на паприці

Основний промисел і те, з чим працюють і з чого живуть люди в селі Велика Добронь (36 км від Ужгорода) — це традиційне виготовлення улюбленої духмяної спеції, знаменитої доброньської паприки.

Про це пише Новини Закарпаття.

Гірлянди перцю — лише перший етап. Далі трошки підв’ялені завдяки повітрю і сонцю перчини заберуть у спеціальну кімнату. У Доброні вона є майже у кожній хаті, там — піч і полиці для перцю, а температура має бути не менше 28°С. Так перець повільно сушитиметься. І лише коли господарям сподобається стан, його візьмуться чистити. 

«Для цього важливого у виробництві паприки процесу — сушіння — також застосовують спеціальний гаджет: шматок труби, який встромляють у сітку. Кілька вправних звичних рухів — щільно наповнені ясно-червоні міхи розвісять, і вони прикрасять все подвір’я», — розповіла жінка.

За словами місцевих жителів, об'єм готової продукції з 1 га вихдить 3 ц свіжого перцю. Потім майбутня паприка висохне вдесятеро. І вже як прянощі її придбають перекупники. 

«Далі контрольна просушка і подрібнення. У цьому також бере участь вся родина. Кришать руками, а відтак везуть до тих односельців, хто обладнав спеціальний міні-млин для паприки», — розповіли місцеві. 

Село Велика Добронь — претендент на звання аграрної столиці Закарпаття. Ранніми овочами звідти найпершими смакує Україна навесні. Добронь справді знана молодою картоплею і редискою, але найперше — паприкою. У селі навіть встановили пам’ятник: бабуся нанизує перчини на нитку, щоб, як і пані Іболя, почати сушити, створюючи із овоча спецію.