Мінекономіки впроваджує нові правила моніторингу експорту ріпаку

Міністерство економіки України розробило проєкт постанови, що докорінно змінює підходи до верифікації походження сої та ріпаку для експорту. Нова система базуватиметься на автоматичній звірці даних Державного аграрного реєстру (ДАР) та висновків Торгово-промислової палати, що має зробити ринок прозорішим і мінімізувати корупційні ризики, передає Zemliak.com. 

Ключова мета нововведень — синхронізація технічних даних та забезпечення прогнозованості експорту. Для отримання права на експорт без сплати мита агровиробники та кооперативи повинні пройти обов'язкову верифікацію в системі ДАР. Процес буде автоматизованим, проте прив’язаним до чітких часових вікон подання заявок:

• Для ріпаку: з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року
• Для сої: з 1 вересня поточного року до 1 червня наступного року.

Уряд пішов назустріч бізнесу, впровадивши двоетапну систему внесення даних про врожай. Виробники зможуть подати спочатку планові показники, а пізніше скоригувати їх до фактичних. На кожному етапі дані можна вносити лише один раз. Це забезпечує гнучкість у плануванні експорту, зберігаючи при цьому строгий контроль за достовірністю інформації.

Водночас встановлено «стелю» врожайності, вище якої дані в системі не прийматимуться автоматично:

• Ріпак: не більше 5,0 т/га
• Соя: не більше 3,5 т/га.

У нових правилах чітко врегульовано питання залишків 2025/2026 маркетингового року (МР). При визначенні безмитних квот на наступний сезон вони враховуватися не будуть. Більше того, встановлено дедлайни для їх реалізації на зовнішні ринки:

• Ріпак: експорт залишків має бути завершений до 30 червня 2026 року
• Соя: експорт залишків — до 31 серпня 2026 року.

На внутрішньому ринку реалізація залишків минулих сезонів залишається без жодних обмежень. Починаючи з 2027 року, система ДАР самостійно розраховуватиме обсяги залишків у автоматичному режимі.

Системний обмін даними між ТПП та ДАР унеможливлює маніпуляції з обсягами походження продукції. Для чесних виробників це означає спрощення бюрократичних процедур, а для держави — гарантію того, що на експорт йде саме те збіжжя, яке було офіційно вирощене та зафіксоване в реєстрах.