У Чорнобильській зоні є село, в якому живе близко 100 мешканців

В зоні відчуження живуть люди, які через певні причини повернулися сюди після евакуації 1986-1990 років, вони називають себе самоселами.

Повідомляє Gazeta.ua, що пише про це білоруський блогер Максим Мірович на Livejournal.

Побут цих людей простий. Головним джерелом існування є присадибне господарство. Вони тримають гусей, курей, іноді кіз та іншу дрібну худобу. Ті, хто молодший і ще в силах, збирають ягоди, гриби, ходять на риболовлю й іноді на полювання. Раз у 50 днів в село приїжджає автолавка Іванківської райспоживспілки, яка привозить продукти й товари повсякденного попиту: лампочки, батарейки, мийні засоби, зубну пасту та інше. Можна робити попередні замовлення. 

«Причини в усіх різні, але водночас спільні. Хтось не зміг прижитися в новому оточенні, комусь просто важко жити в міському середовищі. А в когось і зовсім немає жодного іншого житла. І всі ці люди повернулися в кинуті хати зони відчуження, щоб жити серед тіней минулого»,  — пише Мірович.

Будинок, у якому живе невелика сім'я самоселів,  — типова поліська мазанка, фарбована вапном і розписана білою і блакитною фарбою. Будинок побудований з саману і, за словами мешканців, відмінно тримає комфортну температуру і в літню спеку, і в зимові холоди.

Також самоселів трохи підтримує адміністрація Іванківського району та адміністрація зони відчуження. Допомагають з ремонтом будинків, з наглядом за людьми похилого віку, стежать за справністю ліній електропередач, постачають газ в балонах, допомагають з обслуговуванням колодязів і поставками дров. У великі релігійні свята організовують автобусні поїздки до церкви в Чорнобилі. Пенсію багатьом самоселам привозять прямо в зону.